FAQ щодо біженцiв та шукачiв притулку

Квітень 12, 2010

Основні питання про статус біженця в Україні

1. Хто такий біженець?

Біженець – це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань (ст. 1 Закону України «Про біженців»).

Особа може набути статусу біженця на таких підставах:

  • якщо вона/він переслідується за расовими або етнічними ознаками. Визнання особи біженцем у цьому випадку залежить від проведення щодо неї дискримінаційної політики расизму чи етнічної винятковості;
  • якщо переслідується за свої політичні переконання, а саме, знаходиться в опозиції до влади й відкрито висловлює свої погляди на її діяльність, тобто політичний біженець;
  • якщо переслідується за ознакою громадянства;
  • якщо переслідується у зв’язку з приналежністю до певної соціальної групи (наприклад, колишніх військових; гомосексуалів; інше);
  • якщо переслідується у зв’язку з приналежністю до певної релігійної конфесії (наприклад, якщо особі в її країні заборонено вступати до релігійної громади або відправляти релігійні культи).

Інші обставини не дають права на отримання статусу біженця. Такими обставинами можуть, зокрема, бути: загроза покарання за кримінальний злочин; економічні або соціальні причини (невиплата заробітної плати, відсутність квартири); екологічні проблеми (радіаційне забруднення території, паводок, неврожай чи інші лиха). За міжнародними нормами не може отримати статус біженця особа, яка підозрюється у здійсненні злочину проти миру, воєнного злочину, злочину проти людства й людяності або тяжкого злочину неполітичного характеру.

2. Що означає “перебувати у процедурі”?

“Перебування у процедурі” – це скорочена форма визначення “перебувати у процедурі розгляду державними органами України його/її заяви про отримання статусу біженця”. Тобто, це означає, що особа звернулася до державних органів України із заявою про надання статусу біженця. Лише з цього моменту особа є захищеною від екстрадиції законами України та міжнародними нормами.

3. Як отримати статус біженця в Україні?

Оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця здійснюється на підставі особистої заяви іноземця чи особи без громадянства або його/її законного представника, поданої до органу міграційної служби у відповідних адміністративних одиницях України: Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – за місцем тимчасового перебування заявника.

Заявник, якому виповнилося 18 років, подає заяву і заповнює анкету, де викладає основні відомості про себе й обставини, що змусили його залишити країну походження. До заяви про надання статусу біженця додаються документи, які посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця, по 4 фотокартки заявника та членів його родини, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено в заяву.

Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше як до трьох місяців.

4. Якщо Ви отримали статус біженця – за яких умов можливо його втратити?

Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його/її проживання дія посвідчення продовжується.

Статус біженця втрачається, якщо особа:

добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

  • добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;
  • як особа без громадянства може повернутися у країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують. Це положення не поширюється на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися у країну свого попереднього постійного проживання;
  • набула громадянство України або добровільно набула громадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом;
  • отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;
  • не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують. Це положення не поширюється на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови користуватися захистом країни своєї громадянської належності.

5. Кому не надають статус біженця (за українським законодавством)?

Статус біженця не надається особі, яка, за наявності інших кваліфікуючих ознак біженця:

  • вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено в міжнародному праві;
  • вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів;
  • винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об’єднаних Націй;
  • стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 Закону України “Про біженців”, відсутні;
  • яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні;
  • яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біженця перебувала у третій безпечній країні. Це положення не поширюється на дітей, розлучених із сім’ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків).

6. Процедура отримання статусу біженця в Україні (відповідно до українського законодавства):

Щодо документів, які подаються біженцем для підтвердження обставин, що дають йому право на отримання статусу біженця, – то національне законодавство України не деталізує, які саме документи подаються особою, котра має намір отримати статус біженця. Відповідно до Закону “Про біженців”, зазначається, що до заяви про надання статусу біженця мають бути додані документи, які засвідчують особу заявника, а також такі, що можуть служити доказом наявності умов надання статусу біженця. Обов’язково проводиться співбесіда з особою для виявлення додаткової інформації, необхідної для оцінки доказів і визначення дійсності фактів, повідомлених заявником. Тільки у випадку, якщо в посадової особи виникнуть підозри щодо достовірності інформації, може бути направлений відповідний запит до органів міністерства внутрішніх справ, інших державних установ та недержавних організацій, які можуть сприяти встановленню дійсних фактів щодо особи, заява якої розглядається. Але насправді такі запити є звичною практикою — незалежно від обґрунтованості заяв.

7. Які права є у біженців в Україні (відповідно до українського законодавства)?

Положення про права, свободи й обов’язки іноземних громадян і осіб без громадянства зафіксовані у статті 26 Конституції України, яка встановлює: “Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України”.

Особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права (згідно з Конституцією України):

  • на пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
  • на працю;
  • на підприємницьку діяльність, не заборонену законом;
  • на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування;
  • на відпочинок;
  • на освіту;
  • на свободу світогляду і віросповідання;
  • на подання індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
  • на володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
  • на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
  • на звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • на правову допомогу.

Особа, якій надано статус біженця в Україні, має рівні з громадянами України права у шлюбних і сімейних відносинах. Така особа має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, і користування житлом, наданим у місці проживання.

Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією і законами України (стаття 20 Закону України “Про біженців”).

Увага: далеко не всі ці норми поширюються на шукачів притулку в Україні — тобто тих, хто перебуває у процедурі (див. вище).

У статті 3 Закону встановлюється заборона вислання або примусового повернення біженця до країни, з якої він прибув і де його життю або свободі загрожує небезпека. Але дія цієї статті не поширюється на біженця, засудженого в Україні за вчинення тяжкого злочину.

8. Які зобов’язання є у біженців?

У статті 21 Закону України “Про біженців” встановлено обов’язки особи, якій надано статус біженця в Україні:

  • повідомляти протягом десяти робочих днів органу міграційної служби за місцем проживання про зміну прізвища, складу сім’ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
  • у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік в органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;
  • проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.
Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.