Суб’єктивні враження від передсвітанку 19 лютого

Лютий 20, 2014

Репортаж Максима Буткевича (спів-координатора Проекту "Без Кордонів") з Євромайдану - для Громадського радіо

"Що зараз оточує територію Майдану? Спецпідрозділи у всеозброєнні – з одного боку, і банди свавільних і жорстоких убивць у цивільному – з іншого".

burningbarricade_800

Таким був саундтрек передсвітанкових сутінок на головній площі України – Майдані Незалежності. Я, Максим Буткевич, журналіст Громадського Радіо, прийшовши туди між 5тою і 6тою ранку, побачив наступну картину: Кілька тисяч людей, різного віку, статі, зовнішнього вигляду та ступеню змученості, під співи, молитви і заклики, які лунають зі сцени, зосереджено займаються своїми справами.

stage_800Передовсім – розбирають на дошки й дрова усе, що є дерев’яного на вулицях, прилеглих до Майдану з боку вулиць Михайлівської й Малої Житомирської, і несуть у бік стели Незалежності і «йолки», яка стала символом протесту останніх місяців.

bruschatkabilyaposhtamtu_800«Йолка», колись така багатокольорова і радісна, як і її зображення на новорічних поштівках Іллі Стронґовського, зараз виглядає майже апокаліптично: за нею горять намети і перший поверх будинку Консерваторії, і далі вогонь широкою дугою оточує протестувальників, повз стелу, аж до Будинку Профспілок.

yolkaonfire_800Дрова, власне, і потрібні для підтримання вогню: вогняна стіна – чи не останній захист оборонців Майдану від міліцейського спецназу, який періодично робить спробу відновити штурм ще непідконтрольної частини площі. Бійці першої лінії барикад кидають у спецназівців коктейлі Молотова, каміння з ущент розібраної бруківки біля головпоштамту та, іноді, феєрверки, які додають картині сюрреалістичності. «Сьогодні ж кругла дата: місяць від початку боїв на Грушевського» – каже мій колега, якого зустрічаю тут – «от, мовляв, хлопці й відзначають». Визначити, скільки в його словах іронії, я не можу попри його стомлену посмішку. Ті, хто геть потомився, сплять сидячи на нечисленних лавках. Активісти пропонують усім спраглим каву і чай із саморобних великих пластикових термосів – що сприймається із радістю; до мене підходить чоловік, який наполегливо просить узяти канапку, аж поки не дає себе переконати, що комусь іншому вона потрібніша. Інший хлопець просить допомогти з розливанням запалювальної суміші по пляшках – аж тут помічає наліпку «Преса» і, перепросивши, відходить. Біля поштамту і далі, углиб Майдану, прямо на землі облаштовано кілька медичних пунктів: у людей виймають з ніг скалки й уламки, прямо тут-таки, на асфальті, обробляють і зашивають неглибокі поранення.

firstaid_800

Час від часу повз мене проносять тяжко поранених на ношах. Все це осяює, крім палаючих барикад і спалахів від вибухів, пожежа у Будинку Профспілок, який палає на різних поверхах по всій довжині. Пожежу намагаються гасити, схоже, для годиться: видно, що вогонь зжер майже все, що було всередині.

budynokprfspilok_800

Аби зрозуміти, що використовують силовики проти демонстрантів, крім світло-шумових гранат, підхожу ближче до першої лінії. Однак після початку зйомки мене смикає уліво, і від удару дробинкою, яка, на щастя, вже на вильоті, починає трохи пекти щока. Майже відразу відчуваю знайоме пощипування у ніздрях і горлі – свідчення того, що десь поруч використано газ. Я отримую часткову відповідь на своє питання, і вирішую не спокушати долю, дізнаючись про інші використовувані спецзасоби, – водночас розуміючи, наскільки необачно чинять ті, хто прийшов сюди без захисних окулярів і респіраторів.

Попри вибухи і поранення, Майдан у центрі нічного і передсвітанкового Києва відчувається чи не найбільш безпечним місцем. Чого не можна сказати про ширший центр Києва: час від часу надходять повідомлення про застосування невідомими у цивільному травматичної, або й вогнепальної зброї проти тих, хто прямує до території протесту. За пару годин до потрапляння на Майдан я став свідком цього, коли на перехресті вулиць Володимирської й Великої Житомирської кілька десятків чоловіків у шоломах і масках заблокували рух, супроводжуючи блокаду пострілами. Щойно наше таксі наблизилося до перехрестя – почулися часті бахкання, і виглядало, що стріляють невідомі не лише по активістах Майдану із сусідньої Михайлівської площі, а і по всьому, що рухається. Почувши серію пострілів, наш таксист, коротко і нецензурно схарактеризувавши ситуацію, розвернув автівку на 180 градусів і спрямував її у протилежному напрямку. Вже пізніше я дізнаюся, що нам пощастило: на місці подій знайдено, поміж іншими, гільзи від набоїв до автомата Калашнікова, а жертвами цієї групи убивць стали, щонайменше, двоє людей. Одного з них, журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія, нападники витягли з, так само, таксі, і холоднокровно розстріляли. Від отриманих поранень В’ячеслав помер у лікарні швидкої допомоги.

Цей жахливий злочин ознаменував те, що зараз оточує територію Майдану: спецпідрозділи у всеозброєнні – з одного боку, і банди свавільних і жорстоких убивць у цивільному – з іншого. Спостерігаючи за першим світанковим посірінням неба над Майданом, я згадую цитату, яку навів у своєму Фейсбуку директор програми «Верховенство права» Міжнародного Фонду «Відродження» Роман Романов: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Це – текст статті 3-тьої Конституції України. З усього, що я бачив на Майдані й довкола нього минулої ночі, можу лише розуміти, що до цієї країни у цей момент даний текст – не має жодного стосунку.

Це були суб’єктивні враження Максима Буткевича при мікрофоні Громадського Радіо. Слухайте. Думайте.

Слухайте репортаж на саундклауді Громадського радіо.

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.