П’ята річниця примусового видворення 11 узбецьких біженців — чи повториться їх історія знову?

Лютий 15, 2011

В ніч з 14 на 15 лютого 2006 року владні органи України вислали до Узбекистану 11 біженців. Всі вони прибули в Україну з наміром просити статусу біженця, переховуючись від переслідувань з боку влади Узбекистану та в страху за своє життя. Замість того, щоб надати їм притулок і захист, українська влада віддала їх до рук катів.

Восени 2006р., завдяки зусиллям правозахисників та тиску Європейського Союзу, стало відомо про подальшу долю цих 11 осіб. Всі вони були засуджені узбецькою владою за сфабрикованими справами до різних строків ув’язнення та виправних робіт.

Нижче список імен на строків ув’язнення/виправних робіт:
1.Хасанов Ільхом – 13 років
2.Ахмедов Ікром – 9 років
3.Абдурахімов Аріф – 3 роки
4.Гафуров Еркін – 3 роки
5.Мелікузієв Мухмуд – 3 роки
6.Рауфов Мадамін – 3 роки
7.Хамзаєв Хаят – 3 роки
8.Іскандіяров Ділмурод – 3 роки
9.Ільясов Бахтійор – 3 роки
10. Джураєв Тохір – 3 роки
11. Джураєв Шухрат – строк невідомий

Чи щось змінилося в Україні у сфері надання притулку за п’ять років, що минули?Чи перестала Україна порушувати свої обов’язки за Конвенцією ООН «Про біженців» та Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод? На жаль, відповідь проста: «НІ! Нічого не змінилося.» Влада України так само переслідує біженців і готова видавати їх до країн походження за першим запитом.

Яскравим прикладом тому є серія арештів біженців з Узбекистану влітку 2010 року. Протягом трьох літніх місяців були затримані 5 узбецьких біженців. За поданням органів прокуратури четверо з них були заарештовані спочатку на 30-40 днів, а потім строком до 18 місяців у зв’язку із процедурою екстрадиції. Вони досі перебувають в СІЗО в очікуванні рішення прокуратури. Тільки 1 з п’яти осіб був через деякий час звільнений, у зв’язку із тим, що влада Узбекистану не надіслала необхідних для подальшої процедури екстрадиції документів.

На думку проекту «Без кордонів», єдине, що перешкоджає безвідкладній екстрадиції цих біженців, — це своєчасне звернення їх захисників до Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово заявляв про неприпустимість екстрадиції до Узбекистану через масове застосування тортур в цій країні, особливо — щодо осіб, які переслідуються за політичними та релігійними мотивами.

Згідно українського законодавства, строк ув’язнення тих, щодо кого провадиться процедура екстрадиції може тривати до одного року і шести місяців. Скільки ще часу знадобиться Генеральній Прокуратурі, щоб усвідомити і прийняти той факт, що екстрадиції до Узбекистану неможливі в принципі, якщо Україна не лише декларує, а й на практиці дотримується своїх обов’язків в сфері прав людини? І невже для такого розуміння необхідно тримати біженців в умовах СІЗО (які омбудсмен нещодавно назвала «нелюдськими») – тільки через те, що вони звернулися із проханням надати притулок?

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.