Пост-реліз: Біженцям в Україні доводиться зіштовхнутися з корупцією, неможливістю працювати, вступати в шлюб та лікувати дітей

Червень 20, 2013

Біженцям в Україні доводиться зіштовхнутися з корупцією, неможливістю працювати, вступати в шлюб та лікувати дітей. Про це розповіли експерти Коаліції з протидії дискримінації в Україні під час прес-клубу, присвяченому Міжнародному дню біженців, який проходив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Під час дискусії, яка відбулася, співкоординатор проекту «Без кордонів» Центру «Соціальна дія» Максим Буткевич розповів про юридичні та соціальні проблеми, з якими стикаються біженці й шукачі притулку в Україні. Наталія Гуржій, керівниця Благодійного фонду “Рокада”, розказала про незадовільний стан справ у сфері інтерграції біженців до українського суспільства, проілюструвавши це невизначеністю подальшої долі унікального проекту – Інтеграційного Центру для біженців у Києві, який, по багатьох роках роботи, перебуває на межі закриття. Ганна Ленчовська, виконавчий директор Конгресу національних громад України (КНГУ), поінформувала про досвід інтеграції дітей біженців у дитячих таборах, що їх натепер проводить КНГУ – без допомоги з боку держави.

Максим Буткевич наголосив, що міжнародні організації вважають Україну країною, небезпечною для біженців. Він зазначив, що однією з основних проблем, з якими доводиться зіткнутися шукачам притулку в нашій країні, є неефективна система надання притулку. Адже часто не зрозуміло, на підставі чого виносяться ті чи інші рішення, чому одній людині відмовляють, а іншій дають статус біженця. Іноді процедура отримання статусу триває роками. Весь цей час люди перебувають в Україні. Без документів, що посвідчують їх особу, крім довідки міграційної служби про звернення на отримання статусу біженця.

Звісно, з такою довідкою неможливо легально зняти житло чи працевлаштуватися. Неможливо навіть взяти шлюб. Адже в людей вимагають довідку про те, що вони не перебувають в іншому шлюбі. Надати її може тільки посольство країни, звідки людина втікала. Звісно, що до посольства ніхто не звертається.

Організатори також розвінчали міф про те, що держава витрачає величезні кошти на біженців. За словами експертів, уряд не надає жодної допомоги тим, хто просить притулку. За державний бюджет утримуються два лише центри тимчасового розміщення біженців. Переважна кількість таких людей проживають у містах, самотужки шукають роботу, самотужки знімають житло, вирішують проблеми з реєстрацією та міліцією.

Єдина допомога, яка зараз надходить для біженців від держави, одноразова і становить 17 гривень. Інша допомога надходить тільки від міжнародних та громадських організацій.

Закон передбачає, що шукачі притулку мають право на тимчасове працевлаштування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Щоправда, такого порядку досі не існує. Тому легальна праця фактично унеможливлюється і люди, які бажають заробити на їжу та житло, стають об’єктами для вимагання грошей з боку міліції.

Шукачі притулку також не мають права на безкоштовне медичне обслуговування. Тому навіть коли хворіють їхні діти, допомогти їм без грошей неможливо. А грошей у них немає. Це порушує Конвенцію про права дитини, яку підписала та ратифікувала Україна.

Експерти зазначають, що, попри окремі позитивні зрушення, вони поки не мають підстав для оптимізму і наголошують, що надання притулку в Україні є не питанням бажання, а обов’язком держави, відповідно до підписаних і ратифікованих міжнародних конвенцій. Українській владі час виконувати взяті на себе зобов’язання, і привести як законодавство, так і практику у відповідність до кращих міжнародних прикладів – або ж денонсувати свій підпис під Конвенцією 1951 р. і публічно відмовитися від одного з принципових правозахисних зобов’язань.

Контактна особа: Марина Говорухіна

050 612 00 20

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.