ПРЕС-РЕЛІЗ УВКБ ООН: Агентство ООН у справах біженців засуджує відмову двом громадянам Киргизстану в пропуску через державний кордон та доступі до процедури визначення статусу біженця, всупереч нормам міжнародного права та рішенню Європейського суду з прав людини

Квітень 1, 2012

Київ (Україна) – Управління верховного комісара ООН у справах біженців продовжує непокоїти ситуація громадянки Киргизстану, якій було відмовлено в доступі до української території в аеропорту Бориспіль, куди вона прибула рейсом з Казахстану 29 березня 2012 року.

Громадянка Киргизстану повідомила прикордонникам України, а також УВКБ ООН, що вона боїться повернення до Киргизстану, або Казахстану, через можливість переслідувань з огляду на її минулу політичну діяльність. Згідно з інформацією, отриманою УВКБ ООН безпосередньо від заявниці, вона висловила бажання звернутися про надання статусу біженця в Україні, але Державна прикордонна служба відмовилася передати її заяву Державній міграційній службі. Натомість, її утримували в транзитній зоні з маленькою дитиною близько дванадцяти годин, а потім вислали рейсом до Грузії, незважаючи на той факт, що влада була проінформована про те, що її проїзні документи були недійсні.

УВКБ ООН відзначає глибоку стурбованість з приводу відсутності прозорості, з якою органи влади вирішували дану ситуацію. Відповідно до Угоди з Урядом України, яка передбачає, що УВКБ ООН повинно мати „безперешкодний доступ” до підмандатних осіб, представники Агентства ООН у справах біженців запросили доступ до шукачки притулку в середині дня і прибули в аеропорт, щоб отримати цей доступ. На жаль, відповідні органи не відреагували на запит і не виявили бажання до співпраці з УВКБ ООН у цій справі. Після тривалого очікування представники Агентства ООН у справах біженців в кінцевому підсумку були допущені в транзитну зону о 19:00, але їх провели до місця в аеропорту, відмінного від того, де перебувала шукачка статусу біженця. Офіс Уповноваженого парламенту з прав людини також брав участь в отриманні доступу до шукачки притулку, і хоча спочатку складалося враження, що вони отримають доступ і навіть додаткові 24 години для спілкування з шукачкою притулку, в кінцевому рахунку в доступі було відмовлено. Відповідно до інформації авіакомпанії, рейс до Тбілісі, Грузія вилетів о 21:17.

Крім того, Європейський суд з прав людини в Страсбурзі застосував тимчасові заходи відповідно до Правила 39 близько19:00, доводячи до відома органів влади України про необхідність припинити вислання шукачки притулку до подальшого повідомлення та дати оцінку ризикам, на які вона може наразитися в Киргизстані. Незважаючи на застосування цих заходів, влада вдалася до вислання, всупереч статті 34 Європейської конвенції з прав людини.

В цьому випадку Україна порушила свої міжнародно-правові зобов’язання. Міжнародне право щодо біженців, як і українське законодавство передбачають, що шукачам статусу біженця не можна відмовляти в перетині кордону. Наприклад, Виконавчий комітет УВКБООН зазначив необхідність прийняття біженців на територію Держав, включаючи недопущення відмови на кордоні без справедливої та ефективної процедури визначення статусу біженця та потреб у захисті[1].

Більше того, Європейський Суд з прав людини неодноразово виносив рішення, що відповідно до Ст. 3 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, Держави мають здійснити незалежне та ретельне вивчення…будь-яких заяв про існування значущих підстав побоювання реального ризику поводження, яке суперечитиме Ст. 3, а саме такого поводження, яке ставитиме особу під загрозу непоправної шкоди[2]. Відмовляючи особі, яка звернулася про надання статусу біженця у доступі до процедури для представлення своїх побоювань, влада України порушила згадані зобов’язання.

УВКБ ООН в Грузії було поінформоване про ситуацію і співробітники представництва прибули до аеропорту. В результаті успішних переговорів з органами влади Грузії та спираючись на повагу останніх до міжнародних правових зобов’язань Грузії, шукачка статусу біженця разом з дитиною отримали доступ на територію Грузії до процедури визначення статусу біженця.

Право шукати притулок є основоположним правом людини, яке закріплене у Всесвітній Декларації прав людини. Отже, особи, які потребують захисту, повинні отримати дозвіл залишитися і мати доступ до справедливої процедури визначення статусу біженця. Відповідно до Конвенції ООН щодо статусу біженців 1951 р., вони не мають бути жодним чином повернуті або вислані до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме небезпека через їхню  расу,  релігію,  громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання (Ст. 33). Україна приєдналася до цієї Конвенції у 2002 р., взявши на себе таким чином зобов’язання надавати міжнародний захист біженцям.

Для отримання додаткової інформації, контактна особа – Олександра Маковська, Радник з питань громадської інформації, Регіональне Представництво УВКБ ООН в Білорусі, Молдові та Україні. Тел.: (+380 44) 288-9710. +380 50 310 1767 Електронна пошта: makovska@unhcr.org. Веб-сайт: http://www.unhcr.org.ua.

Загальна інформація:
• Офіс Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців був створений 14 грудня 1950 р. і почав працювати 1 січня 1951 р.
• УВКБ ООН працює в Україні з березня 1994 р. З 1996 по 2011 рр. УВКБ ООН надало Україні, у різних формах, понад 36 мільйонів доларів США. Програми УВКБ ООН протягом багатьох років збільшили можливості низки урядових і неурядових організацій та надали допомогу у підтримці життя тисячам осіб (пряма допомога у вигляді харчів та інших предметів першої необхідності, житла, медичної допомоги або щомісячних виплат 2010 р. досягла 600 тис. доларів США).
• УВКБ ООН за час свого функціонування надало навчальну та матеріальну підтримку у вигляді обладнання (комп’ютери, автомобілі, ремонт приміщень) низці урядових інституцій (Державному Комітету у справах національностей і релігій, обласним міграційним службам, прикордонним службам) на суму бл. 2,5 мільйонів доларів США.
• Станом на 1 січня 2012 року в Україні перебуває бл. 2 500 визнаних біженців та 5 875 осіб без громадянства.
• У 2011 році на програми у трьох країнах (Білорусь, Молдова та Україна), втілюваних під керівництвом Регіонального Представництва УВКБ ООН у Києві, було виділено 4,7 млн. доларів США .
• УВКБ ООН надає захист біженцям та іншим переміщеним особам на неполітичній та гуманітарній основі. Воно також намагається знайти постійні рішення для тих, хто залежить від міжнародного захисту і хто, у разі неможливості повернутися до країни походження, повинні мати можливість інтегруватися там, де вони живуть, за сприятливих умов.
• Натепер в усьому світі нараховується 43 мільйони вимушених переселенців, переважною більшістю яких опікується УВКБ ООН (15,2 мільйони біженців, 27,1 мільйони людей, які були змушені переселитися в межах однієї країни, 983 тис. шукачів притулку).
• За деякими оцінками, у світі нараховують до 12 мільйонів осіб без громадянства. УВКБ ООН вдалося встановити 6,6 мільйона з них у 60 країнах.
• Протягом останніх 60 років УВКБ ООН вдалося врятувати мільйони життів, залучаючи кошти донорів та міжнародну політичну волю до вирішення проблем біженців у масштабах, небачених до його заснування.
• Внесок УВКБ ООН у підтримання миру було відзначено двома Нобелівськими преміями миру – 1954 та 1981 років.
• УВКБ ООН відзначає, що Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися норм міжнародного права у сфері захисту біженців коли ратифікувала Конвенцію про статус біженців 1951 року та повідомила про готовність розглянути можливість ратифікації Конвенцій по подоланню проблеми безгромадянства 1954 та 1961 років.


[1] Висновок Виконкому № 82 (XLVII) щодо захисту інституту притулку (ExCom Conclusion No. 82 on Safeguarding Asylum), 1997

[2] М. та інші проти Болгарії [справа №41416/08] пункт 127

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.