Українська Рада з питань біженців стурбована затриманнями шукачів притулку з Узбекистану

Липень 7, 2010

Заява Української Ради з питань біженців про неприпустимість екстрадиції шукачів притулку до Узбекистану


Українська Рада з питань біженців стурбована затриманнями шукачів притулку з Узбекистану

07 липня 2010 року Для негайного розповсюдження

Українська Рада з питань біженців глибоко стурбована повідомленнями про низку затримань українськими правоохоронними органами шукачів притулку з Республіки Узбекистан. За наявною інформацією, причиною затримань є оголошення цих людей у розшук узбецькою владою, а метою — початок щодо них екстрадиційної процедури.

Українська Рада з питань біженців наголошує, що видання особи до країни, де їй загрожують катування та інші форми жорстокого, нелюдського та принизливого поводження, порушить її права та зобов’язання, взяті на себе Україною, норми національного законодавства та міжнародного права. Також ми нагадуємо, що на період перебування у процедурі надання статусу біженця, ці люди користуються захистом від видачі чи видворення з території України, у якої вони попросили про притулок, до країни походження.

За повідомленнями, отриманими Українською Радою з питань біженців (УРБ), 15 червня 2010 року в Київській області співробітники правоохоронних органів затримали шукача притулку з Республіки Узбекистан Уміда Хамроєва. Пізніше його ув’язнено на 40 діб через те, що п. Хамроєв оголошений у розшук узбецькою владою. 29 червня, в іншому населеному пункті Київської області, у себе вдома був затриманий Косім Дадаханов, який так само є шукачем притулку. Причиною затримання, знову-таки, стало те, що узбецькі силові структури оголосили його у розшук. 1 липня двоє людей, які представилися співробітниками органів внутрішніх справ, прийшли додому до шукача притулку з Узбекистану Алішера Хідірова. Не знайшовши його вдома, вони у грубій формі попередили родину п. Хідірова, що все одно встановлять місце його перебування. 2 липня у м. Києві, у приміщенні ВГІРФО Київської області, через розшук узбецькою владою затримано шукача притулку Шоділбека Соібжонова. Пізніше його було звільнено після вручення повістки про прихід місцевого УВС, однак 6 липня п. Соібжонова таки взято під варту.

Така кількість затримань у такі короткі терміни, здійснених саме щодо людей, розшукуваних владою Узбекистану, породжує побоювання, що небезпека загрожує й іншим узбецьким шукачам притулку.

Усі згадані шукачі притулку оголошені у розшук Республікою Узбекистан, зокрема, за статтями Кримінального Кодексу РУз, які зазвичай застосовуються щодо основних репресованих груп у тій країні — політичної опозиції та учасників мусульманських громад, не контрольованих державною владою (поміж таким статтями – ст. 159 КК РУз “Замах на конституційний лад Республіки Узбекистан”, ст. 244-1 КК РУз “Виготовлення чи поширення матеріалів, які містять загрозу громадській безпеці та суспільному ладу”, ст. 244-2 КК Руз “Створення, керівництво, участь у релігійних сепаратистських, фундаменталістських чи інших заборонених організаціях”). Прибувши до України у різний час, згадані люди ніколи не приховували фактів переслідування їх узбецькою владою, і саме через це звернулися до України з проханням про надання їм статусу біженця. Ніхто з них не приховував місця свого проживання. Жоден з них не пройшов усі етапи процедури визначення статусу біженця (включно з реалізацією права на оскарження відмови у наданні статусу біженця).

Виходячи з наведеного вище, Українська Рада з питань біженців наголошує на наступному:

  • видання біженців та шукачів притулку до країни походження, де їм загрожує переслідування — refoulement — становило би кричуще порушення норм міжнародного права і зобов’язань, які взяла на себе Україна, підписавши і ратифікувавши, зокрема, Конвенцію про статус біженців ООН 1951 р. та Протокол до неї 1967 р.;
  • шукачі притулку, які звернулися до України з проханням про надання статусу біженця та не пройшли повної процедури визначення статусу біженця (включно з реалізацією права на оскарження відмови у наданні статусу біженця) користуються захистом від видання чи видворення до країни, де існує небезпека для їхнього життя чи свободи, а їхнє видання порушило би принцип невидання — non-refoulement;
  • видання людей до країни, де існує серйозна загроза застосування щодо них катувань та інших форм нелюдського, принизливого та жорстокого поводження, суперечить міжнародним зобов’язанням України, взятим нею у відповідності до, зокрема, Конвенції ООН проти катувань (ст.3) та Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.3). Широкомасштабне застосування катувань в Узбекистані, особливо — щодо осіб, звинувачених в антиурядовій чи недозволеній релігійній діяльності, підтверджено низкою спостерігачів, від Комітету ООН проти тортур до міжнародних правозахисних організацій “Amnesty International” та “Human Rights Watch”. Такого самого висновку дійшов Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права для України. Зокрема, згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах Ісмоілов та інші проти Росії (2008 р.), Мумінов проти Росії (2008 р.), Ґараєв проти Азербайджану (2010 р.) — Суд прямо вказав, що через загрозу застосування катувань екстрадиція до Узбекистану становить порушення ст.3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (“Заборона катування”)(див. зноску 1).

    Відповідно до наведеного вище, Українська Рада з питань біженців наголошує на неприпустимості екстрадиції шукачів притулку до Узбекистану, яка становила би порушення норм права.

    УРБ закликає:

    • забезпечити усім шукачам притулку доступ до справедливої та прозорої процедури розгляду їх прохань про надання статусу біженця, включно із доступом до судового оскарження рішень суб’єктів владних повноважень;

    • утримуватись від будь-яких недобровільних передач шукачів притулку з Узбекистану до країни походження до вичерпання національних процедур з надання статусу біженця в Україні;

    • при ухваленні рішень за екстрадиційними запитами з Республіки Узбекистан враховувати повідомлення про масові порушення у цій країні прав людини, зокрема і права на свободу від катувань та жорстокого поводження.

    За докладнішою інформацією звертайтеся до:
    Максима Буткевича
    butkevych [] gmail[dot]com
    , grassroots.kyiv [] gmail[dot]com

    Євгенії Мелеш
    e.melesh [] caritas-uzhgorod[dot]org

    —————–

    1 Так, у справі “Ісмоїлов та інші проти Росії” Суд наголосив, що “жорстоке поводження із заарештованими є всеохопною та застарілою проблемою Узбекистану”, а “практика застосування катувань в Узбекистані змальовується міжнародними експертами як систематична”. У справі “Ґараєв проти Азербайджану” Суд, зокрема, заявив, що з Узбекистану надходять “численні, варті довіри, повідомлення про катування, повсякденні побиття та застосування сили щодо підозрюваних у скоєнні кримінального злочину чи кримінальних в’язнів з боку узбецьких правоохоронних органів з метою отримання зізнань”.

    ——————————————————————————————————————————–

    Українська рада з питань біженців – неформальне об‘єднання українських громадських організацій та благодійних фондів, які працюють для захисту прав та інтересів біженців та шукачів притулку. Члени Ради: БФ «Рокада» м. Київ, БФ «Донецький фонд соціального захисту та милосердя», Міжнародна громадська організація «Міжнародний рух «Міжнародна Амністія в Україні», Одеський БФ «Співчуття», Міжнародний благодійний фонд охорони здоров‘я та навколишнього середовища «Регіон Карпат» (NEEKA), Фундація з натуралізації прав та прав людини «Сприяння» (м. Сімферополь), ГО «Вінницька правозахисна група», Юридично-консультаційний Центр профспілки «Солідарність» «Права людини не мають кордонів» (м. Львів), ГО «Південноукраїнський центр молодих юристів» (м. Одеса), БФ «Карітас-Caritas», ГО Центр «Соціальна дія» (м. Київ), ХОБФ «Соціальна служба допомоги» (м. Харків)

    Share this:
    Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
    Останні публікації

    Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

    Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

    Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
    Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

    ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

    ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

    ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

    ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

    Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

    (Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

     Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

    Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

    Блог Антона Шеховцова

    Джерело

    Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

    Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

    Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

    Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

    Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

    The web-site is created with the support of Open Society Institute
    Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.