Антифашисти вийшли на вулиці Києва

Січень 21, 2013

Близько двохсот антифашистів провели мітинг та пройшли маршем вулицями Києва 19 січня 2013 року.

 Саме цього дня, чотири роки тому, у центрі Москви неонацист впритул розстріляв антифашиста, адвоката, правозахисника Станіслава Маркелова та антифашистку, журналістку Анастасію Бабурову. Відтоді 19 січня щороку відзначається антифашистами різних країн як день пам’яті жертв неонацистського терору та опору нацизмові й расизмові.

Цього року акції пам’яті й опору відбулися у багатьох містах різних країн. В Україні, звідки походить Настя Бабурова і де живе багато друзів та колег Стаса Маркелова, протести відбулися у Києві, Одесі, Севастополі й Харкові.

У Києві антифашисти зібралися на станції метро “Героїв Дніпра”, аби згадати не лише Стаса і Настю, а й усіх жертв нацистського терору початку XXI століття в Україні. Неподалік цього місця, біля ринку “Оболонь”, 8 березня 2008 року на очах у дружини було вбито біженця зі Сьєрра-Леоне Віктора Татора. Нацистські убивці завдали йому численних ножових ударів лише через колір його шкіри. Організатори наголосили, що вимагатимуть від міської влади встановлення на цьому місці пам’ятника жертвам расистського терору.

 Під час мітингу було наголошено, що 19 січня – не лише день пам’яті й скорботи, а й день солідарності й опору фашизмові. Поміж іншим, згадали й справу луганського студента, нігерійця Олаолу Сунканмі Фемі. Захищаючи себе і свого друга від расистського нападу, Фемі завдав кільком нападникам порізів розбитою пляшкою, які офіційно були визнані легкими тілесними ушкодженнями. Мати одного з нападників працює у тому самому РУ МВС, яке вело розслідування у цій справі. Вже понад рік студент-нігерієць утримується у луганському СІЗО за звинуваченням у (!) замаху на навмисне вбивство. Йому загрожує від восьми років ув’язнення до пожиттєвого перебування за ґратами.

Після виступів представників правозахисних, студентських об’єднань, лівих і антифашистських угруповань учасники заходу (а їх, за підрахунками Центру інформації про права людини, було не менше двохсот) пройшли маршем до станції метро “Мінська”, скандуючи антифашистські та ліві гасла різними мовами. Поблизу місця проведення протесту було помічено присутність неонацистів, які демонстративно фотографували та знімали на відео мітингувальників. Однак повідомлень про напади на учасників заходу після його завершення (таких, на жаль, звичних для теперішніх подібних акцій) цього разу не надходило. Міліція, співробітники якої у великій кількості були присутні під час заходу, поводила себе коректно і грамотно, і нечисленні конфліктні ситуації були вирішені самими демонстрантами.

Мітинг і марш 19 січня 2013 року залучили людей з різних середовищ і організацій, об’єднаних антифашистськими переконаннями, і стали наймасовішим антифашистським заходом від 9 травня 2008 року.


Попри те, що засоби масової інформації, за рідкісними винятками, проігнорували цьогорічний масовий антифашистський протест, інформація про нього швидко поширилася соціальними мережами. Українські антифашисти, поруч із російськими, грецькими, єгипетськими та західноєвропейськими товаришами показали, що готові продовжувати антифашистську діяльність Станіслава і Анастасії, і готові, у разі потреби, разом вийти на вулиці.

Джерело: фейсбук Центру інформаціі про права людини

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.