Судовий звіт: Суду здається смішною ймовірність зміни запобіжного заходу для Олаолу Фемі

Лютий 4, 2013

Судді навіть не намагалися стримувати глузливі усмішки, коли адвокати Олаолу Фемі, студента з Нігерії, який з осені 2011 року перебуває в Луганському слідчому ізоляторі за спробу захистити своє життя під час скоєного на нього і його друга нападу, клопотали про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Захисники обвинуваченого в черговий раз нагадали суду про те, що Олаолу як і раніше є студентом Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, має позитивні рекомендації з місця навчання, був старостою групи, за час проживання на території України не мав приводів в міліцію і не брав участь у конфліктах. Фемі має постійне місце реєстрації в Луганську, не може покинути територію країни, не має наміру переховуватися від суду та зацікавлений у тому, щоб розгляд справи закінчилося якомога швидше. Нова спроба адвокатів звільнити Олаолу обгрунтована також зміною деяких обставин справи та зміною обвинувального висновку. Але дане клопотання не здалося смішним ані присутнім у залі спостерігачам, ані «потерпілим». Одна з «потерпілих» Інна Пашкова відмовилася від нав’язуваної її «колегою» «правильної відповіді» і підтримала клопотання, побажавши Фемі якнайшвидшого звільнення і повернення додому. Однак і це не вплинуло на рішення суддів – підсудний і на цей раз залишився по той бік грат.

Почалося ж судове засідання з допиту старшого оперуповноваженого карного розшуку Ленінського райвідділу міліції Симоненко Тараса Володимировича, який увечері напередодні судового засідання 8.11.2012 несподівано для всіх відшукав «загубленого» свідка – водія таксі, в якому приїхали на місце події нігерійські студенти. Співробітник розповів, що йому надійшла вказівка ​​розшукати водія, який 5 листопада 2011 підвозив 4 африканців і бачив початок конфлікту. Оперуповноважений об’їздив понад 10 служб таксі Луганська, після чого по гучному зв’язку диспетчери цих служб повідомили про розшук, проте реакції не послідувало. Після цього стали відпрацьовуватися місця відстою приватних перевізників. За словами Симоненка, відпрацьовано їх було дуже багато, але перерахувати зміг близько 5. В одному з таких місць близько ЛНУ і спіткав його успіх – зустріч з Євсєєвим, таксистом, який за версією прокуратури підвозив нігерійських студентів у той вечір. Деталей співробітник міліції не пам’ятає, ні місця роботи, ні імені своєї «знахідки», ні дати і навіть місяця подій точно сказати не може. Бесіда зі свідком продовжилася в райвідділі, але не була записана, оскільки «не було такої вказівки». Сам Євсєєв, викликаний до суду для повторного допиту, знаходиться за межами Луганської області, але прокуратура обіцяє доставити його на наступне засідання. Нагадаємо, що суд доручив прокуратурі розшукати таксиста на засіданні 5.11.2012, рівно через рік після подій, і вже ввечері 7.11.2012 «свідок» був знайдений співробітником карного розшуку, незважаючи на те, що за весь минулий рік ні адвокатам підсудного, ні слідству цього зробити не вдалося.

Проте адвокати підсудного підготували неприємний для прокуратури сюрприз – відповідь зі служби таксі «Комфорт», послугами якої користувалися у той вечір студенти. У документі говориться, що визначити машину, яка була в той вечір на виклику зараз неможливо, оскільки зафіксовані виклики зберігаються тільки півроку, а ось Денис Євсєєв дійсно працював у зазначеній службі з 22.02.2012 по 10.04.2012, тобто всього півтора місяці та на 4 місяці пізніше, ніж «треба». Прокуратурі здалося, що даною інформацією захист «спотворює об’єктивну реальність».

Далі судом був зачитаний переклад письмових свідчень Фемі, наданих на попередньому засіданні, в яких, крім того, що було їм озвучено раніше, підсудний послідовно проаналізував матеріали й справи і свідчення «потерпілих» і свідків, вказуючи на найбільш слабкі і суперечливі місця. Зокрема, Олаолу припускає, що вогнепальне поранення, від якого прокуратура відхрещується у новому обвинувальному висновку, було отримано Гаманом раніше в ході іншого конфлікту, після чого він вирішив зірвати злість на африканця. Підсудний вказує на явну неправду в показаннях Гамана, де він говорить, що знепритомнів від поранення і прокинувся тільки в лікарні, оскільки «потерпілі» Лобода і Пашкова стверджували, що говорили з ним до приїзду швидкої. І якщо Лобода зараз вже згадав, що Гаман «вже майже втрачав свідомість», то Інна Пашкова від своїх свідчень не відмовляється і підтверджує, що «потерпілий» був у свідомості весь час. Також зазначені в новому обвинувальному висновку удари в спину, які Олаолу нібито завдав «потерпілому» Леменчуку, відсутні в усіх показаннях, навіть самого Леменчука. Обвинувачений Олаолу Фемі вказував суду, що свідчення «потерпілих» настільки абсурдні, що вони навіть не можуть домовитися – навіщо ж Леменчук ішов у квартиру батьків (в матеріалах справи обумовлюються всі можливі версії – від «провідати дідуся серед ночі, до «винести воду / бутерброд» друзям).

Два наступних засідання, призначені на 7 лютого (10:30) і 12 лютого (11:00) суд буде зачитувати матеріали справи і ще раз спробує допитати водія таксі. На останньому засіданні в якості спостерігача був присутній представник секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Мельник Анатолій Сергійович. Він не помітив серйозних порушень у ході судового слідства, але звернув увагу на суперечливість свідчень «потерпілих». Нагадаємо, що Омбудсмен взяла справу під свій контроль і продовжує стежити за розвитком подій. Також на засіданні була присутня активістка “Berlin Group for Human Rights in Ukraine” Олександра Бінерт:

«У справі Олаолу Фемі змішуються недосконала суддівська система в Україні з ймовірною корупцією в прокуратурі, свавіллям правоохоронців та побутовим расизмом. Те, що я спостерігаю в цьому процесі, та побачила на власні очі в суді, було більше схоже на фарс, ніж на суд в європейській державі 21 століття. У справі з´являється та зникає якесь вогнепальне поранення «потерпілих»; приводиться дуже дивний свідок-таксист, якого знайшли через рік і місяць після події; родичі «потерпілих» підказують під час судового засідання, що тим говорити при дачі свідчень; а «потерпілі» в свою чергу змінюють декілька разів своє бачення того вечора.

Але ми ж не в театрі, йдеться про конкретне життя конкретної людини, яка приїхала на навчання в Україну, була старостою групи та «винна» лише в тому, що має інший колір шкіри. Уявіть собі зворотню ситуацію: я в Німеччині о 12 ночі повертаюся додому та нападаю на 4 німкень, які сидять біля під’їзду. Та це ж нісенітниця, такого не може бути.

В Україні пора вже нарешті зрозуміти: цінність людини не можна ставити в залежність від того, як вона виглядає, чи міряти можливість її включення в український соціум від кольору її шкіри. Людина цінна тим, що вона людина. Ця справа – сором для держави. Ми очікуємо справедливості для Олаолу та будемо і надалі пильно стежити за цим процесом та інформувати про нього німецьку громадськість».

Представники ініціативи «Справедливість для Олаолу» з різних міст і країн планують на знак солідарності і далі відвідувати судові засідання, фіксуючи всі порушення і оприлюднюючи кричущу несправедливість.

Ініціатива “Справедливість для Олаолу”

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.