Україна має підготуватися до вирішення проблем вимушених переселенців: ПРЕС-РЕЛІЗ

Березень 18, 2014

Поширено 14 березня 2014 р.

Через вторгнення російських військ до Криму та дії колаборантів, дедалі більше людей, які перебувають на окупованій території, вирішують залишити півострів у напрямку безпечніших українських регіонів. Україна зіткнулася з явищем, яке оминало її у наймодерніший період історії: вимушеними переселенцями (внутрішньо переміщеними особами). Вони потребують нашої солідарності, підтримки і допомоги.

Від 1 березня, коли Рада Федерації РФ дала згоду на військову інтервенцію до України, громадські активіст/к/и у різних регіонах України почали отримувати повідомлення про бажання мешканців загрожуваних регіонів (і, передовсім, Криму) виїхати до безпечніших областей України. Спершу зверталися кілька десятків людей, зараз мова йде про сотні. За повідомленнями наших колег – правозахисників та спостерігачів з Криму – після самопроголошеного “референдуму під прицілом” готові залишити півострів набагато більше людей. Йдеться про дуже різні групи: передовсім, родини тих, хто очікує тиску і репресій, родичів українських військових, громадських активістів/ок, учасників українських організацій, деяких активних представників кримсько-татарської спільноти, учасників деяких релігійних, у т.ч. – деяких мусульманських, громад, та інших громадян України, які не вважають можливим жити в умовах іноземної окупації, але з низки причин не розглядають варіант активного опору їй на окупованих територіях.

Рустем Скібін, художник, етнограф, виїхав до Києва з родиною та великою колекцією речей та творів мистецтва, яка має велику цінність для збереження кримсько-татарської культури. “Військові дії та масове переселення людей – це величезний удар по традиційній культурі народу, особливо в умовах глобалізації. Щоб зберегти колекцію, яку я збирав понад 20 років, мені довелось вивезти її з Криму. Тепер я особисто повертаюсь назад. Моя сім’я залишається у друзів. На перший час гроші на життя є, але якщо ситуація швидко не стабілізується доведеться щось придумувати.” – говорить Рустем Скібін.

Генадій Мартинюк, телеоператор каналу “Черноморка” виїхав з Сімферополя з особистими речами та апаратурою. “Вчорашні друзі ставали ворогами, коли дізнавались, що я за Україну. В такому оточенні стало просто неможливо жити і працювати. На моє щастя я швидко знайшов у Києві роботу, тому що маю затребувану професію. Проте якщо почнеться масовий переїзд, то у переселенців можуть виникнути проблеми з роботою” – вважає Генадій Мартинюк.

Ірина Джанішвілі, етнічна росіянка, купила будинок у Феодосії 4 роки тому. Змушена була виїхати з речами та улюбленим собакою до дітей у Київ через нестабільну ситуацію в Криму. “Мені довелося перетинати кордон усередині України, який нам нав’язали” – каже вона.

Натепер дві ініціативні громадські групи допомоги таким людям, які діють у Києві (одна – створена за участі “Групи 30 листопада”, інша – Проекту “Без кордонів”), об’єднали свої зусилля. Нам відомо також про інші ініціативи з допомоги, у різних областях України – і ми радо запрошуємо інші групи й активістів до створення спільного Координаційного центру допомоги вимушеним переселенцям (назва робоча). Відомі нам прогнози вказують на те, що найближчий час може йтися про набагато більші потоки вимушених переселенців з Криму. Координація допомоги їм буде вкрай необхідною.

Ірина Косова, координатор ініціативи з переселення від Групи «30-го листопада», каже: “Наразі виникло багато подібних ініціатив в Києві та в багатьох регіонах України. З одного боку це тішить: українці швидко зорганізувались, багато людей відгукнулись надати допомогу та притулок тим, хто цього потребує. З іншого боку: приводом для гуртування українців стала інтервенція з непередбачуваним сценарієм розвитку подальших подій. Тому маємо бути готові до всього”.

Громадські ініціативи, організовані для допомоги вимушеним переселенцям, натепер допомагають сконтактовувати тих, хто потребує житла у безпечніших регіонах України, і тих, хто готовий прихистити в себе вимушено переміщених осіб. Однак ціла низка проблем вимагає втручання органів державної влади. І вирішувати їх треба невідкладно.

Для цього:

  • Кабінет міністрів має визначити свого представника/представницю, який/яка відповідатиме за координацію зусиль із допомоги вимушено переміщеним особам (ВПО). Найближчим часом треба на нормативно-правовому рівні визначити і закріпити статус “вимушеного переселенця” – у координації із законодавчою гілкою влади.

  • Уряд має офіційно звернутися до міжнародних організацій, зокрема – Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та інших відповідних організацій з проханням надати допомогу у вирішенні проблем ВПЛ в Україні. Після отримання цього запрошення міжнародні структури матимуть формальні підстави для відповідних дій в Україні.

  • Міністерство освіти і науки має віддати розпорядження влаштовувати школярів та дітей дошкільного віку до відповідних закладів навчання та догляду за скороченою процедурою, маючи на увазі можливість того, що у частини родин не буде наявним весь потрібний для цього пакет документів. Також треба передбачити спеціальну квоту на наступний навчальний рік в українських ВНЗ для абітурієнтів з Криму, і вирішити проблему проходження ними тестів ЗНО (можливо, навіть за відсутності таких).

  • Міністерство охорони здоров’я має передбачити процедуру термінового обстеження ВПО (передовсім – дітей) на новому місці проживання.

  • Служба зайнятості має бути готовою поставити на облік, з дотриманням процедур, в разі потреби, навчання, перекваліфікації та виплати допомоги по безробіттю, ВПО на новому місці проживання.

  • Місцеві органи виконавчої влади мають провести інспекцію наявного муніципального та відомчого житлового фонду, включно із санаторіями та гуртожитками, і виявити можливості розселення ВПО.

  • Державна міграційна служба має розробити і впровадити, разом з іншими органами державної влади, порядок спрощеної реєстрації за новим місцем проживання ВПО.

Ми закликаємо все українське суспільство надавати допомогу тим, хто не хоче жити під окупацією, незалежно від їх релігійного світобачення, мови спілкування, політичних переконань. Ми просимо приватні та громадські організації включтися у цей процес: хостели та готелі – надавати, бодай на короткий час, місця для розміщення таких осіб і родин; рекрутингові компанії – сприяти у працевлашутванні таких людей на новому місці; благодійні організації – сприяти отриманню ними матеріальної допомоги на першому, найважчому етапі після переселення до безпечних регіонів.

Наше спільне завдання – упевнитися, аби ніхто не залишився без допомоги, солідарності й підтримки у цей скрутний час.

Контакти:

Ірина Косова (“Група 30 листопада”: kosova.iryna[]gmail.com, +38 067 5073098)

Максим Буткевич (Проект “Без кордонів”: butkevych[]noborders.org.ua, +38 050 3348780)

Ініціатива “Дом друзей”: https://www.facebook.com/dom.druzey, +38068 790 33 77

Share this:
Share this page via Email Share this page via Stumble Upon Share this page via Digg this Share this page via Facebook Share this page via Twitter
Останні публікації

Результати дослідження поінформованості ЛГБТ-спільноти та запрошення до участі в онлайн-курсі

Художница Алевтина Кахидзе: Клубника Андреевна и постановление http://www.sbu.gov.ua/sbu/cont

Художница Алевтина Кахидзе нарисовала историю своей  мамы, которая не может выехать из-под обстрелов в Донецкой области в безопасную часть Украины, так как для этого нужно подать документы на разрешение пересечения линии столкновений (см. временный порядок выезда на сайте СБУ) и затем долго ожидать его получения.
Правозащитные организации уже предупреждали о незаконности и опасности подобной практики.

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ

ДОВІДКА ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ПЕРЕБУВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

ДОВІДКА ЩОДО ОТРИМАННЯ ПОСВІДКИ НА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Правозахисники у правовому полі, що стискається: Приклад України

(Виступ Максима Буткевича на заході Frontline Defenders у Раді ООН з прав людини, 10 березня 2014 р.)

 Коли планувався цей захід, на якому мені випала честь виступати, ситуація в моїй країні - Україні - вже почала привертати увагу світової спільноти. Втім, наразі, ситуація серйозно змінилася. Українці не лише пройшли через масові громадянські протести, жорстокі вуличні протистояння, вбивства людей, які виборювали свої права і свободи, падіння попереднього режиму, - але й зробили перші кроки в побудові нової, більш демократичної країни, і зіткнулися з іноземною воєнною окупацією.

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Блог Антона Шеховцова

Джерело

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Закрити кримінальне провадження проти фальсифікаторів порносправи не вийшло

Напередодні Нового року, 30-го грудня, суддя Вишар І.Ю. скасував постанову Вінницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за фактом притягнення завідомо невинуватого Дмитра Гройсмана до кримінальної відповідальності за ст. 372 Кримінального кодексу.

Заява Проекту «Без Кордонів» та Мережі меншин Східного партнерства стосовно ситуації з правами меншин в Україні, зокрема у сфері злочинів на ґрунті ненависті та відповідних дій держави в даному напрямку. Нарада ОБСЄ з розгляду виконання в галузі людського виміру, Варшава, 24 вересня 2013 року

Проект «Без Кордонів» вітає розробку Україною Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини та Плану заходів щодо реалізації Стратегії.  Водночас, ми вимушені звернути увагу на відсутність будь-яких ефективних дій щодо прав інших меншин в Україні.  Держава роками не використовувала можливостей формулювання політики із захисту прав меншин і відмовлялася помічати нагальність питання її розробки. Проект «Без Кордонів» закликає Україну вжити негайних заходів щодо виконання зобов’язань за міжнародними договорами з прав людини та угодами в рамках  Східного партнерства, створити правову базу для захисту прав меншин та попередження порушень їх прав, а також забезпечити активну участь меншин у цьому процесі.

The web-site is created with the support of Open Society Institute
Creative Commons License Content on this site is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported License.